Сторінки 3-11 ПершаПерша 12345 ... ОстанняОстання
Результати 41-60 з 208

Тема: Історія Києва

  1. #41
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    13,681
    Подякували: 27,580
    Цитата Originally Posted by andriyko View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    Поділіться адресами тих музеїв
    Музей УНР розташований за адресою Володимирська, 57, кімната 202. Міститься в будинку де засідала Центральна Рада, тобто його цікаво відвідати як і з точки зору експонатів, так і через саму будівлю.















    По центру четвертий універсал - акт проголошення незалежності української держави
















    Музей намагався закрити Табачник, відомий українофоб за часів Януковича.

    Цікаві факти: У грудні 1917 року тут було урочисто відкрито українську державну академію мистецтв, за безпосередньої участі Михайла Грушевського, Дмитра Антоновича та інших діячів УНР. Вони вважали, що це було не менш важливо ніж будівництво парламентаризму.



    А у 1941 будівля була замінованою кацапщиною, а німцям ледве вдалося знешкодити вибухівку і відповідно врятували будівлю від руйнування.



    Хтось заліз на дах будівлі, цікаві світлини http://io.ua/23009435p

    P.S. Але не варто ідеалізувати німців під час окупації Києва. Німецькі солдати грабували не менше за росіян.

    Цей файний пост оцінили:


    Ликует вся страна в лучах зари янтарной,
    И радости чистейшей нет преград, -
    И древний Кривой Рог, и Киев заполярный,
    Не лишь Зелупою спасенный Самосправныйград

    В день новолетия Зелупиного друга
    Песнь светлой благодарности поют, -
    Пускай вокруг неистовствует вьюга
    Но микроглазки Богдана всегда цветут.

  2. #42
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    13,681
    Подякували: 27,580
    Пригадав зараз одну історію, мого двоюрідного прадіда, він і досі живий. За німецькою окупацією влаштувався працювати на залізничні роботи - це дозволило йому легалізуватись, отримати німецьку форму і в принципі спокійно працювати, він рахував вагони на центральному вокзалі і записував їх. З цього приводу розповідав мені декілька епізодів, але хочу підкреслити один момент - за його словами - німці постійно мародерствували. Наприклад, вже під кінець німецької окупації, він зайшов до себе до дому на Подолі, бачить - двері відкрити, подумав, що наші чи кацапи - почав кричати щось на кшталт "йдіть нахуй звідси" - заходить в зал а там спокійненько німці загрібають в мішки просто все з тумбочок, тощо. Побачили його і націлелись кулеметом - йому врятувало життя, що він був в німецькій залічничній формі і ще до війни вивчав німецьку мову, закричав що він "Іщ бін Остдойче, ніхт шизен!" - це були хоч і не організовані випадки, але масові. Ще коли німці заходили в Київ, просто ходили по квартирам і грабували все цінне. Кияни спочатку очікували цивілізаційної поведінки від німців, бо старі ще пам'ятали союз з німцями у 1918 році, коли останні культурно поводилися, але в 1941 році вони опинились такими самими як кацапи.

    Що не вдалося винести росіянам, то винесли німці.

    Цей файний пост оцінили:


    Ликует вся страна в лучах зари янтарной,
    И радости чистейшей нет преград, -
    И древний Кривой Рог, и Киев заполярный,
    Не лишь Зелупою спасенный Самосправныйград

    В день новолетия Зелупиного друга
    Песнь светлой благодарности поют, -
    Пускай вокруг неистовствует вьюга
    Но микроглазки Богдана всегда цветут.

  3. #43
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    13,681
    Подякували: 27,580
    Могила Столипіна. Від був застрелений в київському оперному театрі.
    Ликует вся страна в лучах зари янтарной,
    И радости чистейшей нет преград, -
    И древний Кривой Рог, и Киев заполярный,
    Не лишь Зелупою спасенный Самосправныйград

    В день новолетия Зелупиного друга
    Песнь светлой благодарности поют, -
    Пускай вокруг неистовствует вьюга
    Но микроглазки Богдана всегда цветут.

  4. #44
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    13,681
    Подякували: 27,580
    Шиферна рельєфна плита, ХІ століття. Частина Ірининського собору. Сам собор стояв приблизно на місці сучасного пам'ятника героям АТО. В 1240 зруйнували татаро-монголи, але простояв в якості великих руїн (висотою більше ніж цілий поверх) до ХІХ століття, після чого руїни розібрали, дещо зберігли і залишили одну колону посередині вулиці. Колона стала однією з самих модних пам'яток Києва, навколо неї збудували щось на кшталт міні-дзвіниці, потім все це зруйнували і все викинули на смітник.



    Руїни собору на початку ХІХ століття


    "Ірининський стовп" біля будівлі СБУ

    Цей файний пост оцінили:


    Ликует вся страна в лучах зари янтарной,
    И радости чистейшей нет преград, -
    И древний Кривой Рог, и Киев заполярный,
    Не лишь Зелупою спасенный Самосправныйград

    В день новолетия Зелупиного друга
    Песнь светлой благодарности поют, -
    Пускай вокруг неистовствует вьюга
    Но микроглазки Богдана всегда цветут.

  5. #45
    Свiдок Перемоги Аватарка USSR-UA
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Бровари
    Постів
    12,033
    Подякували: 16,621
    Цитата Originally Posted by skiffmc View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    Там святилище рідновірів
    ну святилище ж ціле, не розбите)

    а розкидані камені такого типу, загуглив і видає що то все залишки цвинтаря


    У 1816 році на Замковій горі засновано цвинтар для населення Подолу, що знаходився у володінні Флорівського жіночого монастиря. У 1857 році на горі була зведена цвинтарна Троїцька церква, цвинтар упорядковано. У 1940-му році на горі була побудована радіостанція для глушіння іноземних радіоканалів. На початку 1990-х років вишка була демонтована. Нині Замкова гора - практично не упорядкована прогулянкова зона. Існували проекти будівництва на горі дерев'яного замку-музею, однак вони не були реалізовані.
    Все сходиться, я бачив там залишки цвинтаря і рештки огорожі радіоцентру 1940-х, а от Троіцька церква зникла безслідно...

    Цей файний пост оцінили:


    Говори не говори - краще місто Бровари

  6. #46
    Свiдок Перемоги Аватарка USSR-UA
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Бровари
    Постів
    12,033
    Подякували: 16,621
    Найстаріший детальний план Києва, що дійшов до наших днів - План Ушакова, зіставлявся 1693-1695 роки (видно кожен будиночок)

    Повний розмір

    Цей файний пост оцінили:


    Говори не говори - краще місто Бровари

  7. #47
    Осавул Аватарка skiffmc
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ
    Постів
    2,060
    Подякували: 4,117
    Цитата Originally Posted by USSR-UA View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    ну святилище ж ціле, не розбите)

    а розкидані камені такого типу, загуглив і видає що то все залишки цвинтаря




    Все сходиться, я бачив там залишки цвинтаря і рештки огорожі радіоцентру 1940-х, а от Троіцька церква зникла безслідно...
    я бачив це кладовище, там на деяких могилях ще написано старою російською з буквою ять
    У Росії є лише два союзники: домовина і цвяхи

  8. #48
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    13,681
    Подякували: 27,580
    Завжди цікаво пов'язувати місця з історичними постатями. Історія одного з будинків на Подолі розповідає про еволюцію козацтва після його фактичного знищення внаслідок кацапських репресій та окупації загалом. Політичною, військовою та фінансовою елітою України у ХVII столітті були козаки. Під кінець століття і на початку XVIII козацтво зазнало багатьох поразок і поступово знищувалось. Але далеко не всі козаки пішли за Дунай чи загинули, велика кількість вирішила асимілюватись у нових політичних реаліях. Серед таких був Ян Биковський, який вчасно, ще до Батуринської трагедії переїхав в Київ на постійне мешкання де зайнявся бізнесом і місцевою політикою. Ян Биковський - класичний київський олігарх будь якої доби. Він володів різними бізнесами у місті, відкривав свої крамниці, ресторани, скуповував нерухомість на Глибочицькій та на Подолі. Разом з тим він займався міською політикою, займав різні посади в київському магістраті (ратуші) і згодом став мером міста - бургомістром. Його син продовжив займатися міською політикою і бізнесом, і на місці родинної садиби на Подолі почав зводити мурований будинок - один з тих, що не згоріли під час великої пожежи. Цей будинок хтось став називати будинком Петра першого, але це просто маячня.

    В самому будинку сьогодні розмістився музей київського благодійництва





    Вид за тераси, мої світлини






    Музейний фонд складається з будь чого, там можна побачити і деякі стародруки, і артефакти часів київського русі, меблі ХІХ століття, тощо.

    Львівський стародрук 1644 року




    За невеличку пожертву показали і деякі місця будинку, що не відкриті для громадськості, зокрема прикольні кручені сходи, що нагадали мені сходи в статуї свободи






    Київський глечик ІХ століття



    Цікавий факт: у цьому будинку утримувався український дисидент і композитор, Артем Ведельський (1767-1808) - ще одна цікава постать - киянин, що став відомим композитором, був репресований через незрозумілі обставини, віргідно через те, що десь написав, що Павло перший (тогочасне хуйло) - вбивця. Артема оголосили божевільним, знущались над ним і дискредитували. З біографієї Артема пов'язані різні теорії змов, зокрема що він мав відношення до німецьких просвітницьких колів.



    Сам я не фанат сакральної музики, але "Нехай буде ім'я Господнє" подобається


    Трохи про Артема Ведельського (Веделя)

    Цей файний пост оцінили:


    Ликует вся страна в лучах зари янтарной,
    И радости чистейшей нет преград, -
    И древний Кривой Рог, и Киев заполярный,
    Не лишь Зелупою спасенный Самосправныйград

    В день новолетия Зелупиного друга
    Песнь светлой благодарности поют, -
    Пускай вокруг неистовствует вьюга
    Но микроглазки Богдана всегда цветут.

  9. #49
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    13,681
    Подякували: 27,580
    Київська ратуша і магістрат

    У ХVІ столітті в місті (як і у Львові, до речі) діяли стандартні європейські закони - Магдебурзьке право. Воно надавало місту певну автономію, давало права міщанам, в західній Європі вільні люди - мешканці міста - називались бюргерами, це еквівалент нашого "міщани". В наслідок надання місту магдебурзького права задіяв і місцевий орган самоврядування - київський магістрат. Він складався з ради, очолювався війтом. Таким чином українці мали значну владу в своїх містах, незважаючи на перебування під тим чи іншим іноземним королем (литовським чи польським)

    Війт - від німецького Vogt та більш стародавнього латинського вокатус (звідки, до речі, пішло слово адвокат-ус) був як міською головою, так і головною суддею. В міській раді засідали, в значній мірі, колишні козаки - українська шляхта, але були і іноземнці (поляки, литовці)

    Засідали вони в Ратуші, що розташовувалась на Подолі


    Поділ, з Ратушою по центру




    Наприкінці 18 століття "Єкатєріна фтарая" скасувала привілеї Києва, формально приєднавши його до "Малоросії" - саму будівлю ратуши було розібрано у 1815 році. Магдебурзьке право було тимчасово відновлене з 1802 до з 1835.

    В кацапщині подібних прав міського самоврядування ніколи не було, тоді як у всій Європі, зокрема по всій Україні, це було стандартом.

    Останні 50 років йдуть дискусії щодо відбудови ратуші


    До речі, в Мінську схожа ситуація з міською ратушею і там її відбудували: http://e-uman.org.ua/index.php?newsid=623411 (інформація) http://ternograd.te.ua/wp-content/uploads/2015/09/%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA-%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%88%D0%B0.jpg (світлина)

    Цей файний пост оцінили:


    Ликует вся страна в лучах зари янтарной,
    И радости чистейшей нет преград, -
    И древний Кривой Рог, и Киев заполярный,
    Не лишь Зелупою спасенный Самосправныйград

    В день новолетия Зелупиного друга
    Песнь светлой благодарности поют, -
    Пускай вокруг неистовствует вьюга
    Но микроглазки Богдана всегда цветут.

  10. #50
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    13,681
    Подякували: 27,580
    Перша Київська Гімназія переїхала з Кловського палацу (1756 р) в новозбудовану будівлю (1850—1852 рр, за проектом архітектора Олександра Беретті). Сама гімназія своїм корінням походить з 1789 року, коли було засноване київське головне народне училище на Подолі. З 1809 року - Перша київська гімназія. З 1811 - вищий навчальний заклад. З 1917 по 1919 рік тут розташовувалось Міністерство освіти УНР.





    Споруда в правому верхньому кутку








    Трохи історії з сайта міста-ua:

    Київ, як і будь-яке місто, яке має давню історію, цікавий в першу чергу тим, що безліч будівель – і знакових і, на перший погляд, непримітних, – мають кілька значень. Це памʼятки архітектури, історії, які і зараз активно використовуються як державні установи або, навіть, як житлові будинки. Відомий всім Жовтий корпус Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 14) – не виключення. Ще до набуття ним сучасного статусу, він був відомий як Перша київська чоловіча гімназія, в якій навчалися або викладали знані діячі літератури, мистецтв, науки та інші непересічні особистості.

    Серед таких відомих людей можна назвати викладачів: Володимира Боніфатійовича Антоновича, Миколу Івановича Костомарова, Максима Федоровича Берлинського, вихованців: Миколу Миколайовича Ґе, Дмитра Григоровича Богрова, Анатолія Васильовича Луначарського, Олександра Яковича Шульгіна, Михайла Опанасовича Булгакова, Ігоря Івановича Сікорського, Олександра Миколайовича Вертинського – і це тільки верхів’я айсбергу, який випустила у світ київська гімназія.

    Перша київська гімназія була заснована у 1809 році, відповідно до загальноімперської шкільної реформи. Основою для її створення послужило Головне народне училище. В жовтні 1811 року завдяки указу Олександра І, вона була поставлена на один щабель з вищими навчальними закладами Російської Імперії – ця дата вважається справжньою датою її заснування. До того, гімназія розміщувалась на Подолі, після ж указу імператора їй відвели приміщення Кловського палацу на Печерську (зараз – вул. Пилипа Орлика, 8). В будівлю сучасного університетського корпусу гімназисти в’їхали вже в 1957 році – до того тут розміщався кадетський корпус.

    Проект нової будівлі був затверджений уже в 1844 році, а місце побудови визначив особисто Микола І. Автором ескізів виступив відомий архітектор Олександр Вікентійович Беретті – палкий прихильник стилю класицизм в архітектурі.

    Тут він також не зрадив своїм переконанням – споруда вийшла напрочуд строга, відповідна до учбового процесу. Має три поверхи (чотири – у центральній частині) зі склепінчастими підвалами, викладена з цегли, формою нагадує напівкаре, що повернене в глибину кварталу. Центральна частина – чотирикутна у плані, бокові крила – Г-подібні. Якщо зайти всередину, одразу відчувається, що будівельник планував саме учбовий заклад, адже ні в якому іншому напрямку будівництва не знадобляться просторі коридори, обабіч яких розташовані аудиторії.

    В центрі композиції споруди – чоловий фасад, враження від його домінування над крилами будівлі посилюється ризалітом з колонами, виконаними у коринфському стилі та аттиком (до революції 1917 року тут містився герб Російської імперії). З цих основних деталей споруди чітко видно, наскільки сильно захоплювався Беретті добою класицизму – адже подібні елементи відомі саме у цій школі та у школі бароко. Це враження доповнюють інші деталі: руст на нижньому ярусі, ліпні елементи на гладеньких стінах тощо.

    На противагу фасаду, бокові крила виконані у стриманому стилі, покликані не привертати до себе зайвої уваги, а тільки підкреслювати основний задум автора.

    До споруди примикає чавунна решітка, виконана за ескізами О. В. Беретті, який майстерно вписав її в загальний стиль будівлі.

    Зручність розташування і якість самої побудови (до сих пір тут нічого глобально не перебудовувалось), зробили Будівлю першої київської гімназії привабливою для різних людей з різних епох. З самого початку тут розміщувалась Друга київська гімназія. Потім – кадетський корпус. В 1915 – 18 році знайшов пристанище військовий шпиталь. З 1917 по 1919 рік у будівлі знаходились Міністерство освіти УНР і Української Держави та генеральне секретарство освіти УЦР. Також у 1918 році сюди був переведений архів Київського жандармського управління. З 1919 по 1920 роки будинок прийняв у себе Наркомат Освіти УСРР, а до 1922 року – Головна книжкова палата. 1920 –30 роки перші поверхи були віддані Всенародній бібліотеці України. 1934 –36 роки третій поверх займали інститути Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів. І, нарешті, в 1959 році тут було розміщено Гуманітарний корпус Київського Національного університету ім.. Тараса Шевченка, який знаходиться тут і дотепер. Маєте можливість переконатися!
    http://mistaua.com/%D0%9F%D0%B0%D0%B...0/?setcity=278

    Кінець ХІХ століття

















    З цією гімназією пов'язано чимало біографій українських діячів, з самого початку заснування певний відсоток як викладачів так і гімназістів складали українці. Були і поляки, росіяни, євреї. Вони жили як спільним, так і окремим життям, українці організувались в свої клуби, щоб зберегти національну ідентичність. Один з моїх родичів, до речі, до революції 1917 року працював тут викладачем латинської мови.

    Цей файний пост оцінили:


    Ликует вся страна в лучах зари янтарной,
    И радости чистейшей нет преград, -
    И древний Кривой Рог, и Киев заполярный,
    Не лишь Зелупою спасенный Самосправныйград

    В день новолетия Зелупиного друга
    Песнь светлой благодарности поют, -
    Пускай вокруг неистовствует вьюга
    Но микроглазки Богдана всегда цветут.

  11. #51
    PTAAG
    Guest
    А ныне желтый корпус

  12. #52
    Pinochet
    Guest
    Це було би неймовірно, відбудувати ратушу!

    Цей файний пост оцінили:


    Last edited by Pinochet; 23-08-2016 at 11:28.

  13. #53
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    13,681
    Подякували: 27,580
    Можливо забагато літер, але не хочу ризикувати тим, що пропаде посилання на PDF http://history.org.ua/JournALL/revol/revol_2012_8/7.pdf сподіваюсь форум витримає

    Українське громадське життя Києва під владою білогвардійців (1919 р.)

    Спойлер

    Цей файний пост оцінили:


    Ликует вся страна в лучах зари янтарной,
    И радости чистейшей нет преград, -
    И древний Кривой Рог, и Киев заполярный,
    Не лишь Зелупою спасенный Самосправныйград

    В день новолетия Зелупиного друга
    Песнь светлой благодарности поют, -
    Пускай вокруг неистовствует вьюга
    Но микроглазки Богдана всегда цветут.

  14. #54
    Pinochet
    Guest
    Все таки Київ не менш чарівний ніж Львів. Відчувається своя особлива багатовікова енергетика, це круто!

    Дуже гарна будівля!

    Цей файний пост оцінили:


    Last edited by Pinochet; 23-08-2016 at 11:28.

  15. #55
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    13,681
    Подякували: 27,580
    Якщо не помиляюсь, цей будинок сильно перебудували в наш час
    Ликует вся страна в лучах зари янтарной,
    И радости чистейшей нет преград, -
    И древний Кривой Рог, и Киев заполярный,
    Не лишь Зелупою спасенный Самосправныйград

    В день новолетия Зелупиного друга
    Песнь светлой благодарности поют, -
    Пускай вокруг неистовствует вьюга
    Но микроглазки Богдана всегда цветут.

  16. #56
    Укрофашист Аватарка andriyko
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Ar Raqqah
    Постів
    31,285
    Подякували: 55,260
    Остання будівля навіть занадто перебудована.
    це не перемога а повна зрада

  17. #57
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    13,681
    Подякували: 27,580
    Саркофаг Ярослава Мудрого, Софійський собор


    Не варто, на мою думку, ідеалізувати наших монархів, чи взагалі будь яких монархів, але якщо розглядати особистості в контексті свого часу, то за нього було багато зроблено як для Києва, так і для держави. Його спадщину можна і сьогодні спостерігати скрізь по місту.

    Написати можна багато чого. Т и с я ч у р о к і в тому, Ярослав серйозно взявся за реформи. За його керівництва, було імпортовано з Римської імперії (в якій вже не було Риму) величезну бібліотеку з різних тематик, як релігійного, так і світського змісту. Метою було створення вищого навчального закладу - Київської Академії. Спадщиною цієї академією можна назвати всі українські навчальні заклади всіх часів. На початку ХVII століття її було офіційно відновлено Петром Могилою і Петром Сагайдачним. Згідно історіографічних традицій, вважається, що з часу окупації татаро-монголами академія переховувалась по різним монастирям і пещерах, і що у 1615 року її було лише відновлено як централізований заклад у Києві. Отже, вже у 11 столітті, кияни з заможних дітей навчались в Київській Академії іноземним мовам та наукам, зрозуміло, що був і сильний ухил щодо вивчення Біблії.

    Як мінімум Києво-Могилянську академію можна вважати духовним спадкоємцем Київської Академії Ярослава Мудрого. Її було закрито тільки у 1817 році, натомість, майже відразу, було відкрито Київську духовну академію. Метою цієї ракіровки було посилення кацапизації міста, але насправді, як і з іншими навчальними закладами в Києві, все направді було не так просто і проукраїнський елемент академії був дуже сильним навіть в часи найгіршої кацапизації.

    Ладно, це я вже далеко відхилився від самого Ярослава. Окрім Академії, він заснував і Бібліотеку, яка зберігалась в Софійському Соборі. Як відомо, Ярослав і сам писав книги і віддавав їх в цю бібліотеку. Що саме сталось з цією бібліотекою невідомо, але у Софії у всі часи продовжувалась зберігатись велика колекція стародруків різних напрямків.

    Також укладено Правду Ярослава, збіг законів. Засновани кілька монастирів, зокрема Києво-Печерський. Були збудовані брами до в'їзду в місто. Імітація лядських воріт стоїть на майдані, а Золоті ворота були відновлені над оригінальними руїнами.









    Реконструкція






    Взагалі, за Ярослава, місто прийняло вже більш-менш звичні розміри старого Києва. Це територія від майбутньої Андріївської церкви до Майдану Незалежності (лядські ворота) потім уздовж пагорбів Хрещатику і до Золотих воріт, далі по вулиці Ярославів Вал до Львівської площі і на півночі приблизно уздовж пейзажної алеї. Печерська лавра існувала у передмісті.

    Цей файний пост оцінили:


    Ликует вся страна в лучах зари янтарной,
    И радости чистейшей нет преград, -
    И древний Кривой Рог, и Киев заполярный,
    Не лишь Зелупою спасенный Самосправныйград

    В день новолетия Зелупиного друга
    Песнь светлой благодарности поют, -
    Пускай вокруг неистовствует вьюга
    Но микроглазки Богдана всегда цветут.

  18. #58
    Укрофашист Аватарка andriyko
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Ar Raqqah
    Постів
    31,285
    Подякували: 55,260

    Цей файний пост оцінили:


    це не перемога а повна зрада

  19. #59
    Гетьман Аватарка AndriySH
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ, Україна
    Постів
    7,135
    Подякували: 15,813

    Ця книга написана зі спогадів «дітей війни», які пережили оку-
    пацію Києва і, не менш тривожний, післявоєнний період. Окремі глави
    присвячені київській злочинності («Чорна кішка», безпритульники і зло-
    дії), інвалідам і юродивим. Досить детально описані Євбаз та Шулявка,
    ігри та витівки дітвори. Автор прагнув додати своїй збірці документаль-
    ний характер. Неопубліковані раніше спогади чергуються з архівними
    документами, публікаціями в пресі та авторським аналізом.
    СОДЕРЖАНИЕ
    От автора .................................................. ........................................ 4
    1. Киев, голод, война (воспоминания Галины Ляшенко) .............6
    2. Дом на Евбазе (воспоминания семьи Бубновых) ...................20
    3. Загадки времен оккупации .................................................. .....42
    Пекарня на Воровского и футбол. Итальянцы в Киеве.
    «Дом специалистов»
    4. Каннибалы в оккупированном Киеве? ....................................50
    5. Послевоенный Киев .................................................. ...............56
    6. «О вкусной и здоровой пище» ................................................68
    7. Шулявка .................................................. ..................................83
    8. Солдаты Вермахта – пленные и мертвые .............................. 89
    9. Инвалиды и юродивые .................................................. .......... 97
    10. Евбаз .................................................. ....................................104
    11. «Черная кошка»: киевский след ..........................................113
    12. Воры и мошенники .................................................. .............118
    13. Шпана с окраин .................................................. ..................134
    14. Оружие и взрывчатка .................................................. .........143
    15. Охота и рыбалка .................................................. .................152
    16. Киевские голуби .................................................. .................156
    Эпилог .................................................. .......................................163
    Приложение:
    Словарь жаргонных слов, встречающихся в тексте ..............165
    План-схема послевоенного Евбаза ..........................................166
    Скачать: http://dropmefiles.com/r4scQ
    Ссылка будет работать только сутки, свежие ссылки будут здесь - http://boristen70.livejournal.com/

    Цей файний пост оцінили:


    вы все "сволочи и подоноки" особено этот любитель снукера и тениса с пивом в шапке (с) Hidden Content

  20. #60
    Гетьман Аватарка AndriySH
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ, Україна
    Постів
    7,135
    Подякували: 15,813

    Разрешение карты: 13744x6384 (!)
    Скачать: http://kievograd.org/maps/1846-kiev-voen-plan.zip (129 МБ)

    1. Источник

    "План города Киева, гравированный при военно-топографическом депо" редакции 1846 года, в превосходном скане, в двух экземплярах, обнаружены мною в электронном архиве Национальной библиотеки Франции, где карты, имеющие статус общественного достояния (public domain) предоставлены для просмотра онлайн, либо для скачивания маленькими кусочками. После некоторых технических операций карты стали доступны целиком, для удобного скачивания и просмотра.
    Легенда к этой карте доступна в книге Фундуклея.
    Доступная и четкая военная карта 1846 года имеет, пожалуй, для изучения краеведения 19 века то же значение, что план Ушакова для века 17-го.


    2. Краткое и выборочное описание карты

    На карте отображен большей частью правый берег и немного левого, включая Никольскую слободку, обозначенную буквой "M". Там же буквой "i" подписано озеро Русанов, и "h" - озеро Святыще, ныне поглощенное отрезком Русановского канала вдоль улицы Флоренции.
    Кажется, на плане показаны все здания, даже сараи, но вместо крепостей - пустые их очертания. Такое мы видим над Выдубицким монастырем, на холмах подле Лавры и так далее.
    Большое внимание уделено рекам и другим водоемам, хотя мельчайшие порой не удостоились честь попасть на план. По ходу Лыбеди (обозначена буквой "a") хорошо виден наибольший на ней пруд (одна из букв "m") у деревни Нижняя Лыбедь Демиевка (обозначена буквой "D", район Московской площади ближе к Краснозвездному проспекту, местность стекольного завода) - он сгинул при строительстве железной дороги. В этот пруд у южного подножия Байковой горы (там где теперь улица Изюмская или местность Берлизовы огороды) впадают Лыбедь, Совка, а вскоре в Лыбедь после выхода из пруда (на выходе стоит мельница) вливается Ореховатка. У дамбы пруда на Лыбеди - Васильковская застава с мостом.
    Любопытен ручей, впадающий в озеро Глинку - озеро считается глиняным карьером, и уже тогда поблизости стоял кирпичный завод семьи Эйсманов, перешедший затем в собственность Субботиных от Эмилии Субботиной, в девичестве Эйсман. На время составления карты это считалось хутором Эйсмана и обозначено числом 20.
    Ручеек протекает и вдоль низовий улицы Ивана Кудри либо параллельно ей. А севернее, мимо Владимирской церкви по оврагу (см. "II") в направлении Лыбеди тоже бежит ручей, берущий начало эдак в окрестностях улицы Новопечерской. Церковь стояла на месте нынешнего Дворца "Украина", а площадь вокруг называлась Новостроенской, Владимирской и Базарной. Базар оттуда перенесли потом западнее, где он поныне.
    Карта настолько подробна, что на ней показаны все аллеи в Царском парке! Речка Клов, составляемая из двух истоков, мостики через нее, мостики и мельницы на Сырце, все его притоки и пруды (обозначены буками "n"). Мосток на Кирилловском ручье из Бабьего яра, два мостика на ручье из Репяхового, но и мостик внизу нынешнего Смородинского спуска!
    Иорданское кладбище (VI, 12) над Иорданской церковью (VI, 5) занимает уже только южный отрог (непосредственно за нынешней нотной фабрикой), хотя прежде было и на соседнем к северу. Четко очерчены рукотворные очертания отрога с этим кладбищем. Еще относительно цела гора, известная со стыка 19-20 веков как Юрковица, а ранее - Лысая. Хотя кирпичные заводы уже вовсю точат Кирилловские высоты, разрушая древние валы и курганы.
    Подольская Канава с мостами на каждом пересечении с улицами. Пруд с плотиной на притоке Глубочицы, называемом диггерами Кудрявцем, однако Кудрявец - это давнее название всей Глубочицы.
    На Зверинце, там где ныне улица Струтинского вливается в бульвар Дружбы Народов - большое Святое озеро. Над ним, на холме кладбищенском - церковь Иоанна Предтечи. Часть холма обжита. На холме напротив - уже тогда, прообраз улицы Мичурина (Ломаковской).
    В квартале Пятачка между Бастионной и Киквидзе - православное кладбище (обозначено восьмеркой), через улицу Киквидзе напротив - кладбище "немецкое", а речка Бусловка (подписана буквой "b") начинается чуть ниже первого, а еще ниже вдоль Киквидзе, параллельно Бусловке - ручеек, вливающийся в озеро. Что же славилось водой на весь Киев? Речка или этот ручей? А на пригорке по другую сторону еще какое-то кладбище, на нем цифра 3. Всё это окрестности Института Искусства.
    И так до бесконечности, каждый исследователь найдет на карте что-то любопытное именно для него, неведомое ранее.
    http://semiletov.org/trudy/kievmap1846.html

    Цей файний пост оцінили:


    вы все "сволочи и подоноки" особено этот любитель снукера и тениса с пивом в шапке (с) Hidden Content

Інформація теми

Users Browsing this Thread

Дану тему дивляться 1 користувачів. (0 користувачів та 1 гостей)

Ваші права

  • Ви не можете створювати нові теми
  • Ви не можете відповідати
  • Ви не можете постити додатки
  • Ви не можете редагувати свої пости
  •