Сторінки 16-16 ПершаПерша ... 6141516
Результати 301-320 з 320

Тема: CРCР

  1. #301
    Гетьман Аватарка Велтон
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Харьков
    Постів
    9,286
    Подякували: 7,386
    Кстати о совковом менталитете. Очень свойственен он представителям Донбасса. Даже vnick называл харьковчан барыгами. Ибо даже у некоторых патриотичных уроженцев Донбасса заложен на подсознании совковый стереотип, о том что быть самозанятым это плохо имея мелкий бизнес, в отличии от работы на государство, или дядю Ахметова.

  2. #302
    Полковник Аватарка vnick
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Poltava
    Постів
    3,069
    Подякували: 4,457
    Приехали, спасибо.

    Это ж как надо было понять мои слова, чтобы обвинить меня в совковости

    Цей файний пост оцінили:



  3. #303
    Гетьман Аватарка Велтон
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Харьков
    Постів
    9,286
    Подякували: 7,386
    Цитата Originally Posted by vnick View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    Приехали, спасибо.

    Это ж как надо было понять мои слова, чтобы обвинить меня в совковости
    А что плохого в мелком бизнесе? Как ты говоришь быть барыгой.
    Человек самозанят, платит налоги и создает рабочие места. В кап странах экономика держится на мелком и среднем бизнесе.

  4. #304
    Полковник Аватарка Лешик Пшешик
    З нами з
    Nov 2017
    Постів
    3,118
    Подякували: 2,251
    Купи продай и малый/средний бизнес немножко так разные вещи.

  5. #305
    Полковник Аватарка vnick
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Poltava
    Постів
    3,069
    Подякували: 4,457
    Офигенная логика. Вырвать мои слова из контекста, сделать на основе этого совершенно неправильный вывод, а потом из него выводить следствия.

    Я никогда не говорил, что мелкий бизнес - это плохо. Я сам - мелкий бизнесмен.

    Я не называл харьковчан барыгами. Я говорил, что Харьков отчасти (при куче его несомненных плюсов) воспринимается как барыжный, благодаря громадным рынкам типа Барабашово.

    Но мелкий бизнес не тождественен рыночным торговцам. Если в математических терминах, множество мелких бизнесменов (А) включает в себя множество рыночных торговцев (В), но А ≠ В.

    Цей файний пост оцінили:



  6. #306
    Гетьман Аватарка Велтон
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Харьков
    Постів
    9,286
    Подякували: 7,386
    Цитата Originally Posted by Лешик Пшешик View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    Купи продай и малый/средний бизнес немножко так разные вещи.
    Пример Розетка купи дешевле у поставщика, продай дороже на сайте. Точно так же как и любая торговля. Очень редко когда производитель напрямую в рознице продает свой товар напрямую конечному клиенту)))

  7. #307
    Гетьман Аватарка Велтон
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Харьков
    Постів
    9,286
    Подякували: 7,386
    Цитата Originally Posted by vnick View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    воспринимается как барыжный, благодаря громадным рынкам типа Барабашово.
    Харьков еще до революции был торговым городом это его природа.
    А что плохого в рынке Барабашова? На 100 га располагалась болото, которое превратили в большую торговую площадку. Где созданы десятки тысяч рабочих мест на самом ТЦ и на смежных работает, цеха по пошиву итд.

  8. #308
    Полковник Аватарка vnick
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Poltava
    Постів
    3,069
    Подякували: 4,457
    ОК, продолжай гнуть свою линию, не замечать всего остального и обвинять других в совковости и селючестве. Удачи.

  9. #309
    Полковник Аватарка Лешик Пшешик
    З нами з
    Nov 2017
    Постів
    3,118
    Подякували: 2,251
    Цитата Originally Posted by Велтон View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    Пример Розетка купи дешевле у поставщика, продай дороже на сайте. Точно так же как и любая торговля. Очень редко когда производитель напрямую в рознице продает свой товар напрямую конечному клиенту)))
    Розетка это маркетплейс. Они ничего своего не производят.

  10. #310
    Укрофашист Аватарка andriyko
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Ar Raqqah
    Постів
    27,837
    Подякували: 49,980
    Ото було життє! Яку країну втратили

    Цей файний пост оцінили:


    Почему этот русак еще не в бане?

  11. #311
    Гетьман
    З нами з
    Mar 2015
    Постів
    6,331
    Подякували: 13,657
    Домашніх свиней на селі тільки так і годують

    Цей файний пост оцінили:



  12. #312
    Сотник Аватарка haps_712
    З нами з
    Jun 2016
    Звідки
    Южноукраїнськ\Prague
    Постів
    1,412
    Подякували: 2,637
    Але, заради справедливості, це екологічно і краще ніж викидати у смітник.


    Немає енергокомплексу який виробляє більше 10% загального виробництва електроенергії в Україні - СЕЛО !

  13. #313
    Хорунжий
    З нами з
    Mar 2015
    Постів
    699
    Подякували: 1,236
    Сортування відходів - це зараз норма для багатьох цивілізованих країн. А от в СРСР сортування закинули і стали будувати будинки зі сміттєпроводами. Мало того, що вони часто розводили у під'їзді страшенну антисанітарію та сморід, так ще й унеможливлювали сортування. Тому система утилізації перетворилася на складування сміття у мільйонотонних сміттєзвалищах біля міст, які гниють, палають та забирають все більші площі земель. Наслідки такого рішення ми не можемо розгрести й досі.

  14. #314
    Отаман
    З нами з
    Oct 2016
    Постів
    470
    Подякували: 372
    Цитата Originally Posted by Sunkid View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    Сортування відходів - це зараз норма для багатьох цивілізованих країн. А от в СРСР сортування закинули і стали будувати будинки зі сміттєпроводами. Мало того, що вони часто розводили у під'їзді страшенну антисанітарію та сморід, так ще й унеможливлювали сортування. Тому система утилізації перетворилася на складування сміття у мільйонотонних сміттєзвалищах біля міст, які гниють, палають та забирають все більші площі земель. Наслідки такого рішення ми не можемо розгрести й досі.
    Яку країну просрали...

  15. #315
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    11,184
    Подякували: 23,151
    Трохи про Брежнєвщину, найгіршого генсека після сраліна.

    У жовтні 1964 р. на пленумі ЦК КПРС першим секретарем ЦК КПРС обрали Леоніда Брежнєва. Під час його керівництва у державному правлінні ще більше посилилась роль партапарату. Відповідно до Конституції СРСР 1977 р. КПРС проголошувалась "керівною і спрямовуючою силою суспільства, ядром його політичної системи", що означало компартійну монополію на владу в країні."Ера" Л. Брежнєва стала періодом застою, остаточного загнивання командно-адміністративної системи сталінського зразка. Хрущовські реформи були скасовані. З вересня 1965 р. децентралізовану систему управління (раднаргоспи), яка не виправдала себе, змінила випробувана — централізована. Загальносоюзним міністерствам знову підпорядковувалася більшість підприємств. Освіта, наука, культура і медицина фінансувались за залишковим принципом. Країна продовжувала йти традиційним для неї шляхом екстенсивного розвитку.
    Ліквідація раднаргоспів і перехід до централізовано-галузевого управління обмежили повноваження республіки та її керівництва. Всупереч деклараціям про захист української мови і культури проводилася ліквідація українських шкіл, відбувалася цілеспрямована русифікація України.
    Національно-визвольний рух активізувався у 2-й пол. 1960-х рр., коли у відповідь на утиски офіційних властей почали прилюдно звучати протести проти порушення прав громадян. Усім інакомислячим інкримінувалась антирадянська націоналістична агітація. Однією з форм захисту демократії, духовних цінностей та національної культури українського народу став рух дисидентів (В. Симоненко, В. Стус, Л. Костенко, І. Дзюба, Є. Сверстюк, В.Чорновіл, М. Осадчий, А. Горська та інші). Дисиденти критикували тоталітарні порядки, вимагали повної реабілітації репресованих, розширення громадянських, релігійних і національних прав. Ці люди боролися з режимом шляхоморганізації масових заходів, написання листів-протестів до керівних органів УРСР та СРСР, звернень на адресу міжнародних організацій, урядів демократичних країн, видання і розповсюдження самвидаву, розповсюдження листівок, акцій солідарності з іншими народами, що зазнали утисків від тоталітарної системи.
    У 1970-1972 рр. у Львові почав виходити журнал "Український вісник", заснований В. Чорноволом. У ньому друкувалася інформація про порушення свободи слова, прав особистості та нації, гарантованих Конституцією, про судові та позасудові репресії в Україні, про акції протесту.
    Новий етап арештів і розправ з інакомислячими розпочався з початком секретарювання в КПУ висуванця Л. Брежнєва – В. Щербицького, який прийшов на зміну П. Шелесту в 1972 р. Особливою активністю у боротьбі з дисидентами відзначалися секретар ЦК КПУ з ідеології В. Маланчук та голова КДБ України В. Федорчук.
    У 1976 р. в Києві було створено громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод 1975 р. — Українську Гельсінську групу (УГГ), що стала першою організованою структурою в українському національно-визвольному русі. Група приймала письмові скарги про порушення прав людини в Україні і щодо українців за її межами, передавала цю інформацію в засоби масової інформації та урядам держав-учасниць Гельсінкського процесу, виступала на захист політичних в'язнів, підтримувала зв'язок з відомим російським правозахисником А. Сахаровим, допомагала колишнім репресованим та сім'ям політв'язнів.З 1979 р. органи КДБ розгорнули проти УГГ справжню війну. Україною прокотилася хвиля карних процесів проти правозахисників за цинічно сфабрикованими справами: "дармоїдство", "опір міліції", "хуліганство", "спроба зґвалтування", "виготовлення, зберігання і збут наркотиків". Такими методами владі на початку 1980-х рр. вдалося фактично припинити діяльність Групи і ув’язнити більшість її членів.
    В Україні існувало також і релігійне дисидентство, пов'язане із захистом прав віруючих. Особливо активно за відновлення своїх прав виступали греко-католики. Формально ліквідована Українська греко-католицька церква діяла в західноукраїнських областях підпільно. З-за кордону Церквою керував кардинал Йосип Сліпий, який прибув до Ватикану в 1963 р. після багаторічного сибірського заслання.
    Незважаючи на постійні репресії з боку КДБ, рух на захист прав людини не припинявся, він поповнювався новими людьми. У перші роки перебудови, щоб піднести свій міжнародний престиж, радянський режим був змушений надати майже всім ув’язненим дисидентам волю.
    http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/1964-1986/

    Хронологія. Брежнєвський "застій" (1964–1986)

    14 жовтня 1964 – на пленумі ЦК КПРС першим секретарем ЦК КПРС обрано Леоніда Брежнєва. Початок епохи Застою.
    20 листопада 1964 – КДБ при Раді Міністрів УРСР звернув увагу вищого політичного керівництва України на "ідейну невитриманість" творчості письменників Євгена Гуцала, Володимира Дрозда, Валерія Шевчука.
    8 серпня 1965 – в с. Шешори Івано-Франківської області. Несанкціонований мітинг на відкритті пам'ятника Тарасу Шевченку, в якому взяли участь син Івана Франка Тарас, письменник Юрій Назаренко, журналіст В'ячеслав Чорновіл, ансамбль "Гомін".
    27 серпня 1965 – підписано до друку книжку історика Олександра Некрича "1941. 22 июня" – першу в радянській історіографії спробу проаналізувати об’єктивні причини поразок на початковому етапі війни з нацистами. Невдовзі книжку вилучили з бібліотек, автора виключили з партії, а згодом він був змушений емігрувати.
    24 серпня – 4 вересня 1965 – хвиля політичних арештів в містах України. За звинуваченням в "антирадянській агітації та пропаганді" було заарештовано близько трьох десятків осіб з числа "шістдесятників" (Микола і Богдан Горині, Панас Заливаха, Святослав Караванський та інші).
    4 вересня 1965 – прем'єра фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" в київському кінотеатрі "Україна", під час якої відбувся мітинг протесту проти нової хвилі політичних репресій серед української інтелігенції.
    16 грудня 1965 – орган ЦК КПРС газета "Правда" надрукувала статтю секретаря Львівського обкому КПУ Валентина Маланчука "Сила великої дружби", в якій нищівно таврувалися "рецидиви українського буржуазного націоналізму".
    грудень 1965– Київ. У самвидаві вийшла друком праця Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?", присвячена аналізу національно-культурної політики в Україні за роки комуністичного режиму.
    8 квітня 1966 – Л. Брежнєва обрано Генеральним секретарем ЦК КПРС.
    30 квітня 1966 – студент Київського інституту народного господарства Георгій Москаленко і робітник Віктор Кукса вивісили на даху інститутського гуртожитку жовто-блакитний прапор з вишитим написом: "Ще не вмерла Україна, ще її не вбито".
    квітень 1967 – Львів. В'ячеслав Чорновіл завершив укладання збірника "Лихо з розуму", в якому висвітлюється доля українських політв'язнів - Богдана Гориня, Михайла Масютки, Ярослави Менкуш, Валентина Мороза та ін.
    22 травня 1967 – Київ. Маніфестація протесту проти заборони відзначення пам’яті Т. Шевченка.
    липень-серпень 1967 – суди над львівською групою Українського національного фронту (УНФ). Григорій Прокопович, Іван Губка та Мирослав Мелень отримали по 6 років таборів суворого режиму та 5 років заслання.
    серпень 1967 – Львів. Арешт В'ячеслава Чорновола. 17 листопада його засудили на 3 роки позбавлення волі. Звільнений за амністією у 1969 р.
    січень 1968 – у журналі "Вітчизна" опубліковано роман Олеся Гончара "Собор", який піддали жорсткій критиці.
    березень 1968 – до ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР та Президії Верховної Ради СРСР надійшов лист з протестом проти нової хвилі політичних репресій другої половини 60-х років за підписом 139 осіб, серед яких – 26 працівників Академії наук УРСР.
    6 травня 1968 – Голова КДБ СРСР Юрій Андропов звернувся до ЦК КПРС з листом, в якому оцінив роман Олеся Гончара "Собор" як "політично шкідливий твір, що пропагує елементи націоналізму і в спотвореному світлі зображує радянську дійсність".
    серпень 1968– введення військ СРСР до Чехословаччини.
    5 листопада 1968 – Київ. Акт самоспалення на Хрещатику вчителя Василя Макуха (колишній в’язень сталінських таборів і вояк УПА з с. Карова Сокальського р-ну Львівської обл.).
    29 квітня 1969 – Голова КДБ СРСР Юрій Андропов надіслав спеціального листа до ЦК КПРС з планом розгортання мережі психічних лікарень і пропозиціями щодо їх використання для захисту державного і суспільного ладу.
    23 вересня 1969 – Львів. За розповсюдження "наклепницьких вигадок проти радянського державного та суспільного устрою" заарештовано єпископа УГКЦ, автора книги "Історія чудотворної ікони Божої Матері помочі" Василя Величковського.
    січень 1970 – вихід першого номера "самвидавчого" журналу "Український вісник" (В'ячеслав Чорновіл, Михайло Косів, Ярослав Кендзьор).
    16 липня 1970 – Головою КДБ при Раді Міністрів УРСР став Віталій Федорчук - прибічник жорстокого придушення інакомислення, переслідування дисидентів, національної інтелігенції і самвидаву.
    17 листопада 1970 – Івано-Франківськ. Розпочався судовий процес над учасником дисидентського руху Валентином Морозом, що спричинило хвилю протестів як в Україні, так і за кордоном.
    7 грудня 1970 – похорон художниці Алли Горської, який став акцією протесту проти утисків української культури. Не дивлячись на попередження влади, на похорон прийшло багато людей, з-поміж яких Василь Стус, Євген Сверстюк, Іван Світличний.
    19 січня 1971 – Київ. Вийшов друком перший номер "самвидавчого" журналу "Віче". Журнал виходив по 3 номери на рік накладом 50 примірників, проіснував до 1974 р.
    28 червня 1971 – ЦК КПРС ухвалив закриту постанову "Про заходи щодо протидії нелегальному розповсюдженню антирадянських та інших політично шкідливих матеріалів".
    9 серпня 1971 – слідчий відділ КДБ при Раді Міністрів УРСР порушив кримінальну справу за фактом виготовлення та розповсюдження збірника "Український вісник".
    5 січня 1972 – Чоп. За звинуваченням в проведенні ворожої діяльності заарештовано підданого Бельгії, активного діяча "Союзу української молоді" Ярослава Добоша, якого звинуватили
    cічень-травень 1972 – у зв'язку зі справами Ярослава Добоша та "Українського вісника" були заарештовані Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Зиновій Антонюк, Леонід Селезненко, Данило Шумук, Олександр Сергієнко, Микола Плахотнюк, Василь Стус, Надія Світлична, Леонід Плющ, Микола Холодний, В'ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Ірина Калинець, Стефанія Шабатура.
    25 травня 1972 – на пленумі ЦК компартії України першим секретарем обрано висуванця Л. Брежнєва Володимира Щербицького.
    жовтень 1972 – секретарем ЦК КПУ з питань ідеології призначено Валентина Маланчука, який розпочав реакційну політику щодо української інтелігенції.
    29 січня 1973 – за вироком Київського обласного суду правозахисник Леонід Плющ був направлений на примусове лікування в психіатричну лікарню спеціалізованого типу.
    25 червня 1973 – арешт Валерія Марченка за написання ненадрукованих статей "Страшний якийсь тягар", "За параваном ідейності" та "Київський діалог" про занепад національної культури в Україні.
    10 жовтня 1973 – Політбюро ЦК Компартії України ухвалило таємну постанову про посилення боротьби з незареєстрованими релігійними сектами.
    12 березня 1974 – письменник Віктор Некрасов заявив в інтерв'ю кореспонденту газети "Нью Йорк Таймс", що йому відмовляють у публікації творів, доки він не візьме участі в кампанії засудження Олександра Солженіцина і Андрія Сахарова.
    9 листопада 1976 – Київ. Заснована Українська громадська група сприяння виконанню Гельсинських угод (УГГ). До її складу увійшли: Микола Руденко (керівник), Олесь Бердник, Петро Григоренко, Іван Кандиба, Левко Лук'яненко, Мирослав Маринович, Микола Матусевич, Оксана Мешко, Ніна Строкатова, Олекса Тихий.
    грудень 1976 – Левко Лук'яненко заарештований за обвинуваченням в "антирадянській агітації і пропаганді", 20 липня 1978 р. засуджений на 10 років таборів і 5 років заслання.
    23 квітня 1977 – арешт членів Української Гельсінської групи Мирослава Мариновича і Миколи Матусевича.
    9 листопада 1977 – Українська Гельсінська група оприлюднила "Маніфест українського правозахисного руху".
    лютий 1978 – члени УГГ Петро Вінста і Ніна Строкатова звернулись з відозвою до міжнародних організацій, в якій вказали, що переслідування євангельських християн-баптистів докорінно суперечить Заключному акту Гельсинських угод, підписаному СРСР.
    лютий 1979 – до складу Української Гельсинської групи (УГГ) увійшли Святослав Караванський, Оксана Попович, Богдан Ребрик, Данило Шумук, Юрій Шухевич, Василь Романюк, Ірина Сеник, Стефанія Шабатура, В'ячеслав Чорновіл.
    квітень 1979 – заарештований Юрій Бадзьо. У грудні того ж року засуджений за "антирадянську агітацію і пропаганду" до 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання.
    жовтень 1979– до складу УГГ увійшли Йосиф Зісельс, Ярослав Лесів, Зіновій Красівський, Петро Розумний, Василь Стус.
    20 серпня 1980 – керуючись настановами вищого політичного керівництва України Міністерство зв'язку УРСР видало розпорядження про глушіння радіостанцій "Голос Америки", "Бі Бі Сі", "Німецька хвиля".
    12 жовтня 1980 – у листі "учасникам Мадридської наради для перевірки Гельсинських угод, главам держав учасників Гельсинського акта" Андрій Сахаров розцінив вирок Василю Стусу як ганьбу радянської репресивної системи й закликав усіх, кому дорога людська гідність, виступити за скасування вироку Василю Стусу і всім несправедливо засудженим.
    9 вересня 1982– утворено Ініціативну групу захисту прав віруючих і церкви в Україні, до складу якої ввійшли Йосип Тереля (голова), Григорій Будзинський, Стефанія Петраш-Січко, Антон Поточняк, Олекса Гнидиш.
    10 листопада 1982 – помер Леонід Брежнєв.
    12 листопада 1982 – позачерговий Пленум ЦК КПРС Генеральним секретарем обрав Юрія Андропова.
    24 грудня 1982 – лікар з Червонограда Степан Хмара за дослідження "Етноцид українців в СРСР" вироком Львівського обласного суду отримав 7 років тюрми суворого режиму та 5 років заслання.
    24 грудня 1982 – Ужгород. Заарештований Голова Ініціативної групи захисту прав віруючих і церкви в Україні Йосип Тереля.
    весна 1983 – Головою Ініціативної групи захисту прав віруючих і церкви в Україні обрали Василя Кобрина.
    9 лютого 1984 – помер Юрій Андропов.
    13 лютого 1984 – на позачерговому пленумі ЦК КПРС Генеральним секретарем обрано Костянтина Черненка.
    7 жовтня 1984 – після майже 2 місяців етапування у ленінградській в'язничній лікарні помер журналіст і правозахисник Валерій Марченко. Глибокий жаль і обурення з приводу передчасної смерті правозахисника висловили Державний департамент і президент США Рональд Рейган.
    листопад 1984 – органи КДБ заарештували Голову Комітету захисту Української католицької церкви Василя Кобрина.
    10 березня 1985 – помер Костянтин Черненко.
    11 березня 1985 – позачерговий пленум ЦК КПРС Генеральним секретарем обрав Михайла Горбачова.
    4 вересня 1985 – в таборі на засланні помер поет Василь Стус.

    Цей файний пост оцінили:


    НОВИЙ ПОЧАТОК - НОВИЙ ПОРЯДОК

  16. #316
    Полковник
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    нью йорк-донецк
    Постів
    3,681
    Подякували: 2,427
    11111

  17. #317
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    11,184
    Подякували: 23,151
    демонтаж членіна на майдані незалежності, 1991 рік






    Зверніть увагу що на Хрещатику вже стояв один членін (зруйнований під час Революції Гідності) коли збудували це одоробло

    Цей файний пост оцінили:


    НОВИЙ ПОЧАТОК - НОВИЙ ПОРЯДОК

  18. #318
    Отаман
    З нами з
    Oct 2016
    Постів
    470
    Подякували: 372
    Цитата Originally Posted by concord2000 View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    11111
    Знову бухаєш?

  19. #319
    Свідомий Аватарка Veles
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ | NYC | Менск
    Постів
    11,184
    Подякували: 23,151






    Цей файний пост оцінили:


    НОВИЙ ПОЧАТОК - НОВИЙ ПОРЯДОК

  20. #320
    Отаман
    З нами з
    Oct 2016
    Постів
    470
    Подякували: 372
    Цитата Originally Posted by Veles View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    Трохи про Брежнєвщину, найгіршого генсека після сраліна.



    http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/1964-1986/

    Хронологія. Брежнєвський "застій" (1964–1986)

    ...
    10 листопада 1982 – помер Леонід Брежнєв...
    Якщо брежнєв здох у 1982 році, то його застій також закінчився в тому році, а не в 1986! Пиши правильно - ти ж не москаль!!!

Інформація теми

Users Browsing this Thread

Дану тему дивляться 1 користувачів. (0 користувачів та 1 гостей)

Ваші права

  • Ви не можете створювати нові теми
  • Ви не можете відповідати
  • Ви не можете постити додатки
  • Ви не можете редагувати свої пости
  •