Сторінки 2-69 ПершаПерша 12341252 ... ОстанняОстання
Результати 21-40 з 1361

Тема: Повітряні Сили ЗСУ

  1. #21
    Banned
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Kyiv
    Постів
    1,165
    Подякували: 1,099
    Кульбакине (усі світлини за 2014 рік)








    Джерело: http://spotters.net.ua/file/

    Ще світлина з Кульбакине (до речі, українською коректно писати саме Кульбакине, хоча іноді пишуть й "Кульбакіно")


    http://spotters.net.ua/file/?id=99223&size=large
    Last edited by andriyko; 09-01-2019 at 17:59.

  2. #22
    Banned
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Kyiv
    Постів
    1,165
    Подякували: 1,099
    Last edited by andriyko; 09-01-2019 at 17:57.

  3. #23
    Banned
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Kyiv
    Постів
    1,165
    Подякували: 1,099

    Цей файний пост оцінили:


    Last edited by andriyko; 09-01-2019 at 17:58.

  4. #24
    Banned
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Kyiv
    Постів
    1,165
    Подякували: 1,099

  5. #25
    Banned
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Kyiv
    Постів
    1,165
    Подякували: 1,099

  6. #26
    Banned
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Kyiv
    Постів
    1,165
    Подякували: 1,099
    Під час виконання "Дзвіна Квочура" - однієї з найскладніших фігур вищого пілотажу:


    http://spotters.net.ua/file/?id=51762



    Вперше фігура була представлена в 1988 році на авіасалоні в англійському Фарнборо. За штурвалом винищувача четвертого покоління Міг-29 сидів льотчик-випробувач Анатолій Квочур.
    http://nard.pp.ua/?p=1249
    До речі, сам Квочур - українець з Вінницької області. Найкращі льотчики СРСР були саме українці, у тому числі найкращий радянський ас - Іван Кожедуб. Й зараз в Рашці серед військових пілотів, як не прикро, багато українців.
    Last edited by Igor; 21-03-2015 at 10:05.

  7. #27
    Сотник
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ/Kyiv
    Постів
    1,815
    Подякували: 1,547
    Ігор, ну ти й красава!

    Я тебе доповню.


  8. #28
    Сотник
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ/Kyiv
    Постів
    1,815
    Подякували: 1,547
    Літаки НГ Ан-72

  9. #29
    Сотник
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ/Kyiv
    Постів
    1,815
    Подякували: 1,547
    Єдиний у своєму роді. Ан-70




    Нащастя не останній

    Цей файний пост оцінили:



  10. #30
    Сотник
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ/Kyiv
    Постів
    1,815
    Подякували: 1,547
    Літаки НГ Ан-30

  11. #31
    Отаман
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Місто фонтанів
    Постів
    496
    Подякували: 796

  12. #32
    Banned
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Kyiv
    Постів
    1,165
    Подякували: 1,099

  13. #33
    Гетьман Аватарка Skysteel
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    ФIГЛЯРАТ
    Постів
    8,877
    Подякували: 18,707
    Цитата Originally Posted by Igor View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    Это кстати недавно восстановленный борт

  14. #34
    Свiдок Перемоги Аватарка USSR-UA
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Бровари
    Постів
    13,003
    Подякували: 17,607
    Цитата Originally Posted by Vovkulaka View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote

    Нащастя не останній
    а 02 і 03 де?))
    Говори не говори - краще місто Бровари

  15. #35
    Отаман
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Місто фонтанів
    Постів
    496
    Подякували: 796
    01 - розбився
    02 - розбився- відновлений до 03

  16. #36
    Укрофашист Аватарка andriyko
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Ar Raqqah
    Постів
    32,785
    Подякували: 57,915
    Незнаю наскільки це правда, але тим не менше


  17. #37
    Гетьман Аватарка Skysteel
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    ФIГЛЯРАТ
    Постів
    8,877
    Подякували: 18,707
    У Коломию повертається військова авіація

    В Західній Україні повинні бути зосереджені основні резерви повітряних сил України і функціонувати всі збережені аеродроми

    На реконструкцію аеродрому військовим виділили лише 20 тис. грн. Тож, як завжди, працювати довелося не за гроші, а на ентузіазмі.

    Цей файний пост оцінили:



  18. #38
    Полковник Аватарка Malco
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Чернігів
    Постів
    4,014
    Подякували: 6,616
    Цитата Originally Posted by Vovkulaka View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    Нащастя не останній
    цікаво що там з російськими комплектуючими, зможуть замітини?
    кацапський прапорець на "єдиному" дратує

  19. #39
    Сотник
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ/Kyiv
    Постів
    1,815
    Подякували: 1,547
    Цитата Originally Posted by Malco View Post
    This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote
    цікаво що там з російськими комплектуючими, зможуть замітини?
    кацапський прапорець на "єдиному" дратує
    Ну ось наприклад 'легка' стаття про цей Ан. Виходить, що можуть але не хочуть. Я, напрклад, не бачу проблем зняти з Ан-70-3 редуктори і гвинти, зкопіювати, і виготовляти аналогічні для Ан-72. Але як нижче сказав аналітик тут питання "наскільки це підприємство (ДП Антонов) дійсно прагне розробки цього літака"?

    Чи виживе український літак Ан-70
    Міністерство оборони Росії остаточно поставило хрест на російсько-українському проекті військово-транспортного літака Ан-70

    Власне, після російської агресії від проекту відмовилася Україна, і Росія була змушена викреслити АН-70 з програми закупівель свого Міністерства оборони. За планами Росія мала до 2020 року купити 60 таких літаків. До того ж росіяни розглядають можливість подачі позову щодо стягнення з України 2,95 млрд рублів.

    Нагадаємо, Ан-70 - це середньомагістральний вантажний (оперативно-тактичний військово-транспортний) літак нового покоління київського ДП "Антонов". Вироблявся спільно з російськими підприємствами. Призначений для заміни морально та фізично застарілого Ан-12.Екіпаж: 3-5 осіб. Пасажиромісткість: 300 десантників або 206 поранених. Дальність польоту: 1350 км, максимальна висота польоту: 11 600 м, вантажопидйомність: 47 тонн.



    Військові експерти, опитані Еспресо.TV, розповіли про переспективи російського позову та про подальшу долю військово-транспортного літака.

    Микола Маломуж, екс-начальник Служби зовнішньої розвідки України:

    Ан-70 військово-транспортний літак, який надзвичайно ефективний для використання як збройними силами Росії, так і України, особливо для перевезення військових техніки. Він був кращим за відповідні аналоги в Росії. Там намагалися створити такий літак, але він вибудовувався на базі МИГ, тобто літаків-винищувачів, а транспортних вони не могли зробити.

    Ан -70 був ефективний для перекидання живої сили і БТРів, які поміщалися в нього. Краща модель вийшла в кооперації з Україною. Були опрацьовані варіанти співробітництва і в 2011-му, і в 2012 роках вийшли на спільну угоду між Міноборони України, Міноборони Росії і "Антоновим" щодо не тільки розробки а і виготовлення подібного літака.

    В 2011- 2012 році Росія пригальмувала цей процес переговорів і намагалася створити такий самий або вищий за параметрами літак. Тобто Росія ще тоді порушувала умови контракту. Але вже після Майдану, посилення агресії Російської Федерації (цей літак дуже ефективний для перекидання військ, воєнної техніки на наші кордони, або і в "ЛНР" і "ДНР") наша сторона поставила питання про закриття цього проекту. І тепер вже Росія говорить, що ми порушили контракт.

    На цей момент у них є юридичне право вимагати компенсації виходячи з того, що ми начебто не виконуємо цей контракт. Зрозуміло, що це і фінансовий і політичний тиск на Україну, щоб були всі підстави подати в суд, стягнути велику суму, щоб ослабити наші позиції і в оборонній і в фінансовій сфері. Формально в них є підстави подати до суду, але і у нас є доказова база, щодо невиконання Росією в період 2011-2012 років своїх забов’язань.

    Тоді Росія відверто гальмувала процес, не виходила на переговори, не фінансувала свою частину угоди. Тобто перспектива виграти суд у РФ буде невелика. Тоді ще не було стану вйну, а були мирні відносини, а вони вже не виконували своїх забов’язань по контракту. Тепер же, виходячи з нинішньої ситуації у нас з’явився аргумент, що Росія у своїй агресії може використовувати проти нас військову авіацію, а Ан-70 є військовим літаком, тобто ми маємо ще один аргумент, який буде врахований в міжнародному суді.

    Чи можемо Україна самотужки побудувати Ан-70? Ми маємо всі технічні та інтелектуальні можливості для цього, але ми не маємо деяких виробництв, які передбачалися у Російській Федерації, але протягом півроку-року ми можемо спробувати налагодити виробництво по наших заводах, по крилу, півкрилу. З іншого боку деякі міжнародні партнери погодилися інвестувати в виробництво частин для літака. Це була Німеччина, Туреччина, Угорщина, деякі елементи були з ОАЕ. Тобто ми можемо з різними країнами вести переговори, тому що вони зацікавлені в цьому процесі, самотужки ж це вирішити буде набагато складніше.

    Ігор Козій, військовий експерт:


    При всій повазі до "Антоновців", до їх наполегливої праці, керівництво мало розуміти, що воно фактично є заручником ситуації. Росія і не збиралася протягом 10 років створювати цей проект. Росія попросту "викачувала" його, задля того, щоб потім в суді заявити якісь претензії на невиконання цього проекту. У них є свої проекти. "Антонов" завжди вміло конкурував ще за радянських часів з "Ілюшиним" та іншими КБ, які займалися розробкою військово-транспортних літаків. Якщо сподівання цього підприємства були на те, що Росія нам допоможе, то вона не помагала нам і не збиралася цього робити. Нарешті в цьому поставили крапку, хтось розрубав цей вузол, щоб не розплутувати його і ми побачили хто є хто.

    На сьогодні нам справді буде важко, знову це залежить від того наскільки це підприємство дійсно прагне розробки цього літака. Я вже неодноразово казав, візьміть цей літак, назвіть його Ан-72 і нічого від цього не зміниться, і забудьте вже про Ан-70. Змініть декілька вузлових деталей, подаруйте всі залишки, крім документації, Росії.

    Потрібно налагоджувати виробництво на своїх підприємствах. В Харкові є авіаційний завод , в інших містах є підприємства і майданчики. Так, дійсно, немає в нас такої розвиненої бази, але її потрібно створювати і розвивати. "Антонов" має прагнути виглядати надійним партнером для міжнародних компаній. Щоб він не був заручником політичних ситуацій, щоб він не був заручником тієї ситуації, коли політичні амбіції знаходяться згори над реальними потребами цього підприємства і тих людей, які створюють такі унікальні літальні апарати.

    Сергій Згурець, експерт з питань озброєнь, директор консалтингової компанії Defense Express:

    АН-70 це військовий літак, який вже понад 20 років розробляється спільно з Російською Федерацією. Останні роки це було важко з огляду на ускладнення у взаєминах між державами. Цей літак був взятий на озброєння українською армією. Тобто Україна має до нього інтерес, але не має для цього коштів. Треба розуміти, що Ан-70 цікавить українських військових, але він занадто великий для України. Тому він не є занадто комерційно привабливим для нас

    З огляду на те, що двигуни в цього літака наші, а гвинти і редуктори виготовляються в Росії в "Ступіно", це дуже ускладнює подальше просування цього проекту без Російської Федерації, тому зараз "Антонов" розробляє модель літака АН-188, який замість турбогвинтових двигунів буде використовувати реактивні двигуни закордонного виробництва. В контексті цього відбувається трансформація цієї машини в нове перепозиціонування літака на зовнішніх ринках.



    Зараз ми повинні шукати інші ринки збуту, хоча ситуація наразі дуже складна. Є китайські розробки та інші світові, які ускладнюють можливість вийти на інші ринки самостійно. Тому як раз партнерство з європейцями або американцями надзвичайно важливе для "Антонова" саме по сегменту двигунів. Все буде залежите від допомоги держави і розумної маркетингової політики просування його за межі країни, тому що одна країна цей літак не зможе витягти. Якщо ж це будуть європейські чи американські двигуни, це може дати друге дихання цьому проекту, хоча дійсно для його реалізації коштів потрібно буде дуже багато.

    Щодо намагання Росії стягнути компенсацію за нібито розірваний контакт з боку України. У нашої сторони багато аргументів в цій суперечці. І при вдалому їх використані ці закиди російської федерації можливо відбити. Хоча варто зазначити, що Росія буде використовувати різні важелі тиску на Україну, а саме ця ситуація буде використовуватись як один з факторів впливу.

    Олександр Савченко, доктор економічних наук, професор:

    Відмова Росії від українського літака Ан-70 - це логічно. Росія поступово блокує весь український експорт. Вона залишає лише ввіз комплектуючих до вже ввезених до Росії засобів військової техніки чи літаків, а все нове, що може хоч якось поставити Росію в залежність від України, вона виключає із списку дозволених товарів. Це, по суті, ембарго і нічого дивного в цьому немає. Таких кроків треба чекати і Росія публічно про це декілька разів заявляла. Інша справа, що Україна не діє симетрично, продовжуючи закупляти навіть нестратегічні товари, наприклад, борошно, побутову хімію. Тобто немає дзеркальних, адекватних відповідей.

    У цій ситуацій Україні треба шукати інші ринки збуту для літаків Ан-70. Я думаю, що в першу чергу в цих літаках можуть бути зацікавлені безпосередньо українські військові, адже авіація України знаходиться в жахливому стані, і давайте по-перше думати про наш ринок, а потім думати над тим, щоб пропонувати наші літаки на Далекий і Близький Схід, можливо країнам Латинської Америки. Навіть можна було б стукатися у двері до європейського ринку, тому що європейські структури використовували літаки в країнах Африки, де наша авіація зарекомендувала себе дуже добре.

  20. #40
    Сотник
    З нами з
    Mar 2015
    Звідки
    Київ/Kyiv
    Постів
    1,815
    Подякували: 1,547
    У Ан-70 є проблема не тільки з кацапськими комплектуючима, але й із Ташкентськими. Свіжа стаття від РІАновини Україна.

    Самолет без крыльев: Ан-70 на вооружении Украины
    В январе текущего года на вооружение Министерства обороны Украины был торжественно принят средний военно-транспортный самолет короткого взлета и посадки Ан-70. Однако в более чем 30-летней истории разработки самолета это далеко не последняя страница. Есть большие сомнения, что Украина сможет построить хоть один серийный самолет.

    По иронии судьбы, в качестве первого образца военно-транспортного Ан-70 на вооружение Минобороны Украины принят самолет, который в 2012 году чуть не купил тогдашний министр обороны РФ Анатолий Сердюков. Если бы не его отставка (а затем и уголовное преследование), киевским разработчикам было бы нечего предложить украинскому военному ведомству в качестве отчета о проделанной работе на средства, исправно перечисляемые бюджетом.

    30 лет истории

    Начало разработки среднего военно-транспортного самолета Ан-70 идет еще из "проклятого" "совка". Главком ВВС и министр авиационной промышленности в 1986 году совместно утвердили техническое задание на разработку среднего военно-транспортного самолета короткого взлета и посадки Ан-70. Самолет был призван заменить транспортные Ан-12, срок эксплуатации которых истекал в 2000 году.

    Киевский АНТК разработал эскизный проект самолета еще в 1981 году. Строительство опытных образцов самолета совпало с развалом СССР в 1991 году. Тем не менее, создание нового военно-транспортного самолета на тот момент виделось важным и выгодным предприятием, поэтому разработка Ан-70 была продолжена в рамках новых договорных отношений. Помимо этого главным вопросом стал источник финансирования работ.

    "Антонов": Почему Минобороны закупает самолеты за границей, а не у нас?


    До 1989 года разработка и создание самолета Ан-70 финансировалась за счет бюджетных ассигнований. Затем, в рамках российско-украинского межправительственного соглашения от 1993 года, заказчиками самолета были определены военные ведомства России и Украины и правительства двух государств. В соотношении 80% к 20% Россия и Украина взяли на себя обязательства по разработке Ан-70.

    В программу Ан-70 с 1986 по 1991 год было вложено свыше 500 миллионов долларов. После распада СССР, в 1992-2002 годы на эти цели разработчик освоил еще почти 200 миллионов долларов. А затем, вплоть до 2014 года, еще почти полмиллиарда долларов.

    Все это время, по объективным и субъективным причинам испытания самолета то велись, то приостанавливались, то возобновлялись. К 2002 году ожидалось завершение летных испытаний Ан-70 и принятие его на вооружение с последующим размещением госзаказа на производство машины. Однако в новых экономических условиях оказалось, что недофинансирование проекта разработки новой техники гораздо выгоднее, чем появление конечного образца. В процессе политических "бурь" вокруг судьбы самолета сначала отошла на задний план, а потом и вовсе выпала из проекта одна важная техническая деталь: самолет без крыла лететь не может, а крыло производить негде.

    Производственные неприятности

    Схема кооперационного производства Ан-70 предусматривала участие Ташкентского авиационно-производственного объединения (ТАПО) им. Чкалова в строительстве самолета. Там изготовлялось крыло Ан-70. На начало 1990-х годов завод успел изготовить три комплекта крыла для опытных образцов и заложить еще два комплекта для первых серийных. В Ташкенте на момент развала Союза находилась конструкторская документация на крыло и стапели для его производства, а также производства КЧК. Ни в Киеве, ни на российских предприятиях-смежниках работы по освоению производства крыла, естественно, не велись, и до поры до времени вопрос, есть крыло или нет крыла, никого не интересовал.

    "Антонов" раздора. Как выживет предприятие без кооперации с РФ


    В 2003 году военное ведомство РФ впервые заявило о нежелании продолжать проект разработки Ан-70, в ответ на эту позицию Минобороны Украины подписало с киевским заводом "Авиант" (теперь – серийный завод ГП "Антонов") контракт на производство серийных Ан-70. Сначала в заказе числились три единицы, но спустя несколько лет стало понятно, что сразу три построить завод не сможет (денег не хватает), но один самолет в наибольшей степени готовности вполне может предоставить заказчику. Когда-нибудь, если позволят обстоятельства.

    Пока велась сборка фюзеляжа и прочие работы, резонно встал вопрос, где взять крыло для Ан-70? Как уже отмечалось, в стадии производства на начало 1990-х у ТАПО было два комплекта крыла. В 2005-2007 годах между Киевом и Ташкентом шли интенсивные переговоры по покупке этих узлов, однако, ТАПО потребовал погасить задолженность за предыдущие поставки, которую оценил в сумму около 800 тысяч долларов США. Чтобы продолжить серийное строительство Ан-70, эти долги были погашены из госбюджета. Затем наступил черед покупки крыльев. На ТАПО в то время ситуация была критическая. Россия организовала в Ульяновске собственное производство транспортных Ил-76, и прекратила сотрудничество с ТАПО, где до недавнего времени заказывались самолеты. Поэтому ТАПО предложило украинским самолетостроителям и дальше производить крылья для Ан-70, но так и не получило никакого ответа на этот вопрос. Стапели крыла остались в Ташкенте, а решение о создании новых на украинских или российских предприятиях-смежниках так и не появилось, не говоря уже о воплощении в жизнь.

    В настоящее время ситуация с серийным самолетом очень проста: Минобороны Украины не может получить свой заказ, так как негде взять крыло. Чтобы его построить, нужны деньги на стапели и собственно на само производство. Откуда их взять – вопрос открытый, но, все-таки, бюджет Украины может оказаться ненадежным источником. Оборонные расходы "сжигаются" в топке АТО, а тут – ни прибыли, ни "распила" не предвидится.

    Поэтому, пока украинские военные получили "на память" символ бывшей украинско-российской дружбы – современный Ан-70, доведенный за российские деньги, но так и не ставший российским.

Інформація теми

Users Browsing this Thread

Дану тему дивляться 1 користувачів. (0 користувачів та 1 гостей)

Теги теми

Ваші права

  • Ви не можете створювати нові теми
  • Ви не можете відповідати
  • Ви не можете постити додатки
  • Ви не можете редагувати свої пости
  •