Архітектурна спадщина Києва

[Igor]

Собор Святої Софії

Почну з найстародавнішого собору Києва - собору Святої Софії, якому практично 1000 років. Він був збудований у першій половині 11 століття за часів княжіння Ярослава Мудрого. Скоріш за усе, собор було освячено у 1037 році, але є дані, що це сталося у 1017 році. Собор був значною мірою перебудований у 17 та 18 століттях, але в ньому зберіглися до наших днів 260 квадратних метрів мозаїк та близько 3000 квадратних метрів фресок. Жодне місто у Східній Європі не може похвалитися чимось подібним. Цілком закономірно, що собор Святої Софії у 1990 році було внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.



Мозаїки 11 століття:



Більше мозаїк та фресок тут:

Мозаїки: http://www.icon-art.info/location.ph...d=148&mode=mos
Фрески: http://www.icon-art.info/location.ph...d=148&mode=mur

[USSR-UA]

[Igor]

А ось графіті 11 ст. з Софії Київської:



^ ^ Cлова графіті, як "кволий", "чернець", "коли", "посеред", "порося", "геть", "трясця" та інші, самі про себе говорять. Коріння української мови у мові княжого Києва 11 століття, це дуже легко зрозуміти, переглянувши графіті з Софії Київської.

[Igor]

Андріївська церква

Церква була збудована у 1749–1754 роках (за іншими даними у 1744–1767) за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі у Києві. Як на мене, то це одна з найкращих барокових церков Європи та світу.










http://tov_tob.livejournal.com/

[Igor]

Маріїнський палац

Палац було збудовано у 1744–1752 роках за проектом архітектора Бартоломео Растреллі.
















http://www.president.gov.ua/

[Igor]

Кловський палац

Кловський палац - це ще один київський палац, який було збудовано у середині 18 століття, а саме у 1752-1756 роках. Назва походить від урочища Клов на Печерську, де розташований палац.
















...by Stepanov, on http://tochka.net/

[Igor]

^ ^ частина 2


















...by Stepanov, on http://tochka.net/

[Igor]

Прибутковий будинок Іссерліса

Прибутковий будинок Іссерліса знаходиться в Музейному провулку та був збудований у 1909 році.





Над аркою добре видно рельєфну композицію, яка називається "Тріумф Фріни". Хто така Фріна? Вона була гетерою. Гетери були елітними повіями в античних містах Греції. Вони були не тільки гарними, але й освіченими. Одна з них - Аспазія, спочатку була коханкою Перікла, а потім стала його дружиною, простіше кажучи, першою леді Афін. Однак, мабуть, найвідомішою з гетер була Фріна. Більш того, за свідченням сучасників вона була й найгарнішою. Ви запитаєте, у чому ж був "Тріумф Фріни", який знайшов своє відображення на київському будинку? Трохи передісторії: Фріна була дуже багатою, успішною та популярною у Афінах, настільки популярною, що їй довіряли на святі, присвяченому Посейдону, виходити з моря оголеною, зображуючи саму богиню Афродіту. Начебто усе йшло добре, але тут вона чимось не догодила одному з відомих громадян Афін – Євфію. Ходить кілька версій, у чому ж була причина конфлікту, але, швидше за усе, вона йому просто відмовила. Увесь прикол в тому, що у Фріни не було стандартної такси для всіх, й вона призначала ціну за час з собою, виходячи з особистих симпатій. Наприклад, їй не дуже сподобався цар Лідії, й тоді вона йому сказала, що хоче за себе стільки золота, скільки сама важить. Найсмішніше, що цар погодився, але потім йому довелося підняти у своїх володіннях податки. А ось знаменитому Діогену Синопському, або, як його ще називають, першому панку в історії, який філософствував у діжці, вона віддалася без усякої плати, так як захоплювалася його розумом. Про усе це нам повідав старий пліткар свого часу, теж Діоген, але Лаертський. До речі, в Афінах таки був відомий чоловік, який взагалі ніяк не звертав на Фріну уваги - це філософ Ксенократ, який керував Платоновою академією. Звичайно, це зачіпило Фріну, вона навіть посперечалася, що зможе його спокусити, але тут, о диво, у неї стався облом. Тоді вона, мовляв, сказала, що збиралася розбудити почуття у людини, а не статуї. Хоча її фіаско з Ксенократом, мабуть, таки можна пояснити. Справа в тому, що філософи школи Платона відносилися до сексу з жінками, як неминучої повинності для продовження роду, а істинним коханням вони визнавали лише кохання між чоловіками. Повертаємося до Фріни й Євфію. Після того, як самозакохана розпещена Фріна йому відмовила, Євфій не став довго плакати з цього приводу, а подав на Фріну до суду, звинувативши її в неповазі до богів, особливо в неповазі до Афродіти, чий образ на себе перебрала Фріна, нехай і за згодою мешканців Афін. Наскільки це було серйозно? У той час у Афінах Ареопаг, як орган управління, вже фактично втратив усю владу, хоча формально ще існував. У нових умовах демократії саме Народні збори й виборні стратеги представляли владу. Суд складався з призначених архонтом-басилевсом громадян, можна сказати, це був суд присяжних, хоча його й продовжували називати Ареопагом від назви кам'янистого пагорбу Ареса (Areios Pagos), що знаходився недалеко від Парфенону, й де проходили засідання архонтів. Саме такий суд засудив Сократа до страти, однак, практично усі в Афінах вважали, що Фріні нічого не загрожує. Видно й сама Фріна так вважала. До того ж вона не була уродженкою Афін, як би сказали у наш час – ліміта. У неї була можливість покинути Афіни, виїхавши на батьківщину у невелике містечко Феспії, де закони й суд Афін вже не діяли, але вона таки залишилася. Романтики вважають, що вона не хотіла покидати свого коханого - скульптора Праксітеля (з нього вона грошей не брала), інші припускають, що Фріна банально вірила у свою безкарність, а циніки стверджують, що все значно простіше й уся справа лише в грошах. Справа в тому, що, покинувши Афіни, вона б уникла суду, але втратила б величезний будинок в Афінах та багатих клієнтів. Як би там не було, а Фріна вирішила постати перед судом, який мало не закінчився для неї фатально. Захищати її взявся ще молодий Гіперід, який був одним з її шанувальників та користувався її послугами, але зацькований Євфій був значно кращим на той час оратором, тому йому в процесі слухань фактично вдалося схилити суд на свою сторону. Сама Фріна не мала права захищати себе, тому їй залишалося лише спостерігати, як вершиться її доля. Й тут у якості останнього аргументу Гіперід попросив вийти Фріну на середину зали й зірвав з неї одяг (за іншою версією це зробив її коханий - скульптор Праксітель). Після цього Гіперід запитав у служителів Феміди: "Чи не є ця жінка настільки божественно гарною, щоб представляти на землі богиню Афродіту?" Ефект від оголеного тіла Фріни був настільки вражаючим, що її відразу виправдали. На радощах Фріна прямо з залу суду вийшла голою на вулиці Афін, де її зустріли натовпи мешканців Афін (багато з них були мовчазними шанувальниками її краси, так як не всім її краса була по кишені). Саме цей момент й відображений на київському будинку:


^ Фріна, власною персоною

Натовпи мешканців Афін:





Окремо варто відзначити, що в Києві дуже висока якість скульптури на будівлях стилю модерн. Цьому є пояснення: у Києві для робіт над скульптурними композиціями на будівлях дуже часто запрошували професійних скульпторів, а не робили за ескізами архітектора. Наприклад, скульптури на цій будівлі робив відомий український скульптор Федір Балавенський, випускник імператорської Академії мистецтв у СПб.

[Igor]

Взагалі в Києві під час будівельного буму кінця 19 - початку 20 століть було збудовано понад 5 тисяч будинків різного призначення, з них приблизно 2 тисячи у стилі модерн. Будували у стилі модерн буквально усе: прибуткові будинки, готелі, офісні будинки, промислові споруди, критий ринок, збудували у цьому стилі навіть цирк, який, до речі, був першим двоярусним цирком у Європі. На жаль, будівля не зберіглася, вона постраждала у Другу світову війну, була можливість її відновити після війни, але у совків не було бажання цього робити. У Дрездені та Варшаві відновили більш зруйновані споруди, а в Києві знесли багато чого з того, що було доволі легко поновити. Ось так виглядав цирк понад 100 років тому:



Зараз на його місці потворна будівля кінотеатру, яка псує вишукану вулицю Городецького.

[Igor]

Трохи моїх світлин київського модерну:

[Igor]

Ще трохи будинків у стилі модерн з вулиці Ярославів Вал:

[Igor]

^ ^

[Vovkulaka]

This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote

Кловський палац

Кловський палац - це ще один київський палац, який було збудовано у середині 18 століття, а саме у 1752-1756 роках. Назва походить від урочища Клов на Печерську, де розташований палац.

Що в ньому зараз?

[Vovkulaka]

This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote

"Тріумф Фріни".

Цікаво. Ех... зараз би такі судові процеси)))

[Igor]

This quote is hidden because you are ignoring this member. Show Quote

Що в ньому зараз?

Верховний суд України

[Igor]

Будинок Закса

У 1910 році Ілля Закс (син одного з цукрових магнатів) замовив проект будинку на початку вулиці Хрещатик відразу двом архітекторам - Йосипу Зекцеру та Дмитру Торову. Головною прикрасою масивної будівлі у стилі модерн, яку закінчили у 1911-му, стало рельєфне панно над 7 поверхом. Закс спочатку хотів, щоб там був якийсь сюжет з античної міфології, але Зекцер порекомендував йому зобразити знамениту роботу Меньє "Індустрія". Слава богу, що золотий хлопчик прислухався до поради метра. Усе ж робота Меньє є символом того часу, коли нове індустріальне майбутнє створювалося багато у чому ще ручною працею.





До речі, усе ж на київському будинку не точна копія "Індустрії" Меньє. Ось як вона виглядає у музеї Меньє в Брюсселі:


Світлина з музею Меньє в Брюсселі узята з http://bse.sci-lib.com/

Як бачимо, усе ж є деякі відмінності, але це вторинне, головне, що будинок вийшов досить цікавим.

[Igor]

Прем'єр Палас

Готель "Прем'єр Палас" складається з двох історичних будівель, збудованих у 1909-1911 роках у стилі модерн.

[Igor]

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _

[Igor]

Ось так виглядав готель понад 100 років тому:

[Igor]

Трохи світлин київського модерну: